Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
1). "І небо почало співати і радіти," -- тут зайвий склад. Можна так: "Співти небо стало і радіти,"
2). "Що світ омив в Своїй пречистій крові" -- важко вимовляти приголосні, що стоять підряд ("...омив в Своїй..."). як варіант: "І світ омив у Божій своїй крові"...
Я к небесам смиренно прикасаюсь... - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Из поэтической переклички на стихотворение
"Тот, кто дарИт нам силу вдохновенья..." (Ананда Риц)
http://www.stihi.ru/poems/2005/01/25-1310.html
